Лізоцим і лактоферин: що це за білки і де вони містяться

Лізоцим і лактоферин — два білки, які людина виділила з природних джерел ще на початку та в середині XX століття. Обидва зустрічаються у секретах слизових оболонок людини й тварин, обидва добре вивчені біохіміками і обидва сьогодні виробляються промислово. Нижче — довідкова інформація про те, що це за сполуки, де вони трапляються і як поводяться в організмі.

Лізоцим

Лізоцим описав британський бактеріолог Александер Флемінг у 1922 році — за шість років до пеніциліну. За біохімічною класифікацією це фермент із групи глікозидаз: він гідролізує пептидоглікан — полімер, що утворює клітинну стінку низки бактерій. Саме за цю властивість фермент і дістав свою назву.

У природі лізоцим зустрічається у слині, сльозовій рідині, секретах слизових оболонок людини й тварин, а також у яєчному білку — це найбагатше та найдоступніше промислове джерело. Харчова промисловість використовує лізоцим як консервант із індексом E1105: його додають, зокрема, до твердих сирів тривалого визрівання та у виноробстві.

Лактоферин

Лактоферин уперше виділили з коров’ячого молока у 1939 році, з жіночого — у 1960-х. Це білок родини трансферинів, тобто сполука, здатна зв’язувати іони заліза. Молекула складається приблизно з 690 амінокислотних залишків і має два домени, кожен із яких утримує один атом заліза.

Найвища концентрація лактоферину — у молозиві; у зрілому молоці її значно менше. Крім молока, білок присутній у слині, сльозовій рідині та секретах слизових оболонок. Промислово лактоферин отримують із молочної сироватки методом іонообмінної хроматографії.

Що відбувається з цими білками під час травлення

Лізоцим і лактоферин — це білки, і в травному тракті вони поводяться як будь-який інший харчовий білок: під дією шлункових і кишкових протеаз гідролізуються до пептидів та вільних амінокислот, які організм засвоює звичайним шляхом. Саме тому в дієтології їх розглядають у складі загального білкового компонента раціону.

Де вони трапляються в раціоні

• молоко та молочні продукти — джерело лактоферину, найбільше його в молозиві;
• яєчний білок — природне джерело лізоциму;
• тверді сири, у виробництві яких лізоцим застосовано як консервант (E1105).

Обидві сполуки використовуються також у складі дієтичних добавок як джерела білкових компонентів.

Матеріал має довідковий характер і не є рекомендацією щодо застосування. Дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.