Спіруліна: що це за організм і що містить її біомаса

Спіруліна — це не водорість у побутовому розумінні слова, а ціанобактерія: одноклітинний організм, який отримує енергію фотосинтезом, але не має ядра. Промислові види — Arthrospira platensis та Arthrospira maxima. Назва «спіруліна» походить від форми клітинних ниток: під мікроскопом вони закручені у спіраль.

Звідки вона взялася

Природне середовище спіруліни — лужні озера з високим вмістом солей: Чад у Африці, Тескоко в Мексиці. Обидва регіони мають давню харчову традицію, пов’язану з нею. Народність канембу біля озера Чад досі збирає біомасу, висушує її на піску й формує коржики «діхе». Ацтеки називали продукт із озера Тескоко «текуїтлатль» — про це є згадки в хроніках XVI століття.

Промислове культивування почалося у 1970-х. Сьогодні спіруліну вирощують у неглибоких відкритих басейнах з циркуляцією води — переважно у США, Китаї, Індії та Таїланді.

Хімічний склад

Суха біомаса спіруліни — один із найбагатших на білок харчових продуктів рослинного походження:

• білок — приблизно 55–70 % сухої маси, зі збалансованим амінокислотним складом;
• фікоціанін — синій пігмент-білок, специфічний для ціанобактерій; використовується також як харчовий барвник;
• хлорофіл a, каротиноїди, зокрема бета-каротин;
• γ-ліноленова кислота (18:3 n-6);
• мінеральні речовини — залізо, калій, магній;
• вітаміни групи B.

Окремо варто знати про вітамін B12: спіруліна містить переважно псевдовітамін B12 — аналог, який людський організм не здатен використати як повноцінний вітамін. Тому спіруліну не вважають надійним джерелом B12 для вегетаріанського раціону.

На що дивитися при виборі

Ціанобактерії здатні накопичувати важкі метали з води, а у відкритих водоймах можливе забруднення сторонніми видами, які продукують мікроцистини. Тому промислова спіруліна вирощується в контрольованих басейнах і перевіряється на важкі метали й мікроцистини — це стандартна частина специфікації сировини.

Форми випуску

Спіруліну продають у вигляді порошку, пресованих таблеток, капсул і пластівців. Порошок має виражений смак і яскраве синьо-зелене забарвлення, тому в харчуванні його додають у смузі та напої; капсули цю особливість нівелюють.

Матеріал має довідковий характер і не є рекомендацією щодо застосування. Дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.